Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 210 Дніпровської міської ради
 

ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ

 
1. Дитячі ігри для зняття напруження
 
2. Як ми можемо допомогти дітям
 
3. Техніки для подолання страху
 
4. Секрети створення мовного середовища вдома

 

 

https://www.youtube.com/channel/UC3f3vj9paoSUpWwlASMdLTg

 

 

https://docs.google.com/document/d/1jIa8Q_VZccDYTrqnzRSe3QQegbpq155r/edit?usp=share_link&ouid=117166689341556703691&rtpof=true&sd=true

 

https://drive.google.com/file/d/1efuEAMLrbhV2BdPSLoC3KQk6OqduGeql/view?usp=share_link

 

https://drive.google.com/file/d/1bqcum2I2ILSNnsyRZCTAndeliWbXHBqJ/view?usp=share_link

 

https://drive.google.com/file/d/1Mwpg1dtYYrB2cy9Yjrdsjy0mjgIjXCDE/view?usp=share_link

 

https://drive.google.com/file/d/1F0BohNVkiPYinJUjc1YlkLhhEcdwzhqs/view?usp=share_link

 

 

https://drive.google.com/file/d/1OnecFSi2Dcbt3Sf1TCJc1S3F6_JsiCG-/view?usp=share_link

 

 

Як на вас може впливати травматичний досвід 

Відчуття страху 

Травматичний досвід показав  

вашому розуму і тілу, що можуть  відбуватися неприємні події. Відчувати  страх або тривогу через деякий час після  

Флешбеки (болісні спогади)

Спогади про ваш  

травматичний досвід можуть  

«виникнути» — небажані — у  

вашій свідомость. Може здатися, що це  

того – нормально. Ви можете помітити, що  ваше серце б’ється сильніше, ви пітнієте або  тремтите. 

Постійне очікування небезпеки Ви можете виявити, що дуже швидко  помічаєте щось або когось, що може  

заподіяти вам біль. Після травматичного  досвіду ваш мозок «запрограмований»  залишатися пильним на випадок, якщо щось  може зашкодити вам. 

Бажання уникнути небезпеки 

Після того, як вам завдали болю, ви  

можете намагатися уникати речей,  

які нагадують вам про те, що сталося:  • Люди • Місця 

• Думки • Спогади 

Розлад особистості 

Розлад особистості означає відчуття дивної  відокремленості від свого тіла чи світу. Під  час травматичного досвіду ваше тіло може  

автоматично завмерти (заспокоїтися), а ваш розум  може «піти в інше місце» (відключитися). Таке може  відбуватися і після травматичного досвіду.  

Нічні жахи і поганий сон 

Погані сни або жахи про ваш  

травматичний досвід є звичайним  

явищем. Немає нічого незвичайного в  тому, щоб обмочитися в ліжко. Вам може бути  важко заснути, або ви можете прокидатися  вночі. 

Проблеми з зосередженням 

Будь-яка з проблем, перерахованих  на цій сторінці, може ускладнити  

концентрацію та увагу. Чи знаєте ви,  які з них впливають на вас найбільше? 

повторюється саме зараз. Спогади можуть  бути про побачене, звуки, запахи, смаки або  фізичні відчуття. 

Труднощі з довірою до людей Після того, як вам хтось завдав болю,  вам може стати дуже важко довіряти  комусь, навіть якщо це не ті люди, які  завдали вам болю. Ви можете відчувати  себе некомфортно в оточенні інших людей. 

Звинувачення самого себе 

Багато людей звинувачують себе в  тому, що з ними трапилося, хоча це  явно була не їхня провина. Ви  

можете «зловити» себе на думці про те,  як ви могли б запобігти цьому. 

Почуття злості 

Ви можете виявити, що ви легко  

розчаровуєтесь або втрачаєте  

самовладання. Ви можете відчувати  роздратування через поведінку інших  людей, або ви можете розсердитися на себе. 

Фізичні відчуття 

Ви можете відчувати виразні фізичні відчуття: • Головні болі. 

• Болі у шлунку. 

• Незрозумілі болі. 

• Відчуття, які ви пережили під час травматичного   досвіду. 

Сум 

Ви можете сумувати через те, що з  вами сталося. Ви можете відчувати  безнадійність щодо свого майбутнього.  Ви можете відчувати сум, навіть не  розуміючи - чому. 

 

 

Реакція на травматичний досвід 

Що таке травматичний досвід? 

Травматичним досвідом може бути будь-яка тривожна або неприємна подія. Поширені випадки  

травматичного досвіду включають нещасні випадки, катастрофи або навмисне травмування іншими  людьми. Можливо, ви пережили травму на власному досвіді або були свідком такої ситуації або чули про  неї. Травматичний досвід може статися як з дорослими, так і з дітьми, і вона може бути одноразовою або повторною. 

Як я повинен себе почувати? 

Травматичний досвід – це шокуючі події, і відчувати себе пригніченим – це нормально. Однак не всі реагують однаково, і немає  «правильної» реакції. Від природи ми всі маємо здібності долати труднощі, і багато людей через певний час починають відчувати  себе краще. Деякі люди оговтуються повільніше, і може знадобитися допомога, щоб справитися з тим, що сталося. 

Яким чином травматичний досвід впливає на людей  

Деякі з найпоширеніших реакцій на травматичний досвід перераховані тут. Ці реакції часто пов’язані одна з одною – одна може  призвести до іншої. Ви не винні, якщо ви відчуваєте (або не відчуваєте) чогось із нижченаведеного списку. 

 Повторне переживання 

Багато людей знову переживають те, що з ними сталося. Ви можете виявити, що знову і знову програєте подію у своїй  свідомості, або несподівано згадуєте про цю подію. 

• Флешбеки – небажані спогади, коли може здатися, що травма тичний досвід повторюється знову • Нічні жахи - погані сни або небажані спогади протягом ночі 

• Фізичні реакції – ми можемо відчувати в своєму тілі те, що відчували в той час 

Спогади про травматичний досвід часто дуже яскраві, і їх можна повторно пережити через будь-які органи чуття  (зір, звук, нюх, смак, дотик) 

 Підвищене збудження («гіперзбудження») 

Страх і тривога є природними (і корисними) реакціями на небезпечні ситуації. Ці відчуття часто тривають протягом тривалого  часу після того, як травматичний досвід вже пережитий. Ви можете виявити, що нагадування про травму викликають почуття  тривоги, або може здатися, що тривога виникає несподівано. Ви можете почуватися стривожено, дратівливо або вам важко  зосередитися. Ваш сон може бути порушений, через що ви будете виснажені та неспокійні. Фізично ви можете відчувати нудоту,  втому, головні болі або у вас може бути порушений апетит. 

 Уникнення 

Уникнення — це звичайний спосіб людини переживати біль та сум. Багато людей уникають людей, місць чи ситуацій,  які нагадують їм про те, що відбулося. Ви також можете усвідомити, що намагаєтеся уникати певних думок чи почуттів.  Деякі люди можуть виявити, що в певний час вони «відключаються», що може бути способом розуму уникнути сильних  відчуттів. 

Зміни у переконаннях 

Травматичний досвід може призвести до серйозних змін у тому, як ми дивимося на світ або на самих себе. Це  особливо часто відбувається у випадку, якщо у вас був негативний досвід раніше. Деякі загальні зміни в тому, як ми  мислимо, можуть включати: 

• Сприймання світу як більш загрозливе місце 

• Звинувачення самих себе у тому, що відбулося 

• Складність у довірі до інших людей – це трапляється особливо часто, якщо люди зробили нам боляче і можуть   вплинути на наші стосунки 

• Нездатність бачити сенс у житті чи знайти сенс у всьому 

• Переживання через те, що ми втрачаємо контроль або сходимо з розуму 

Сильні почуття та емоції 

Крім тривоги, травматичний досвід може викликати у нас багато сильних емоцій. Всі вони поширені: • Злість і дратівливість – особливо якщо ви перебуваєте в стресі і не висипаєтеся 

Провина і сором – люди часто звинувачують себе за те, що зробили або не зробили, або вважають, що їх   осуджують інші 

• Горе і депресія – ви можете скорбіти за тим, що втратили, або відчуваєте сум з приводу того, як змінився ваш світ 

Що я можу зробити, щоб допомогти людині, яка пережила травматичний досвід? 

Можна зробити багато чого для людини, яка пережила травматичний досвід: 

• Дайте їм зрозуміти, що ви піклуєтеся про них і ви завжди поруч, якщо їм знадобиться допомога 

• Дайте їм зрозуміти, що ви готові вислухати, якщо вони хочуть розповісти про те, що вони почувають або пережили • Не осуджуйте їх за те, як вони реагують, або за те, що вони зробили 

•Не змушуйте їх говорити, якщо вони цього не хочуть 

• Допоможіть їм задовольнити основні потреби, якщо вони потребують допомоги (наприклад, їжа, житло, гроші) 

PSYCHOLOGYT LS ® 

Copyright © 2022 Psychology Tools Limited. All rights reserved.

 

 

Що таке булінг? Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском. 67% дітей стикалися з булінгом в школах в тих чи інших проявах.

 

Булінг буває:

·         фізичний: штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень;

·         економічний: крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей;

·         психологічний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж;

·         сексуальний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти;

·         кібербулінг: приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв.

 

ВИДИ БУЛІНГУ В ДИТЯЧОМУ САДКУ

Булінг у ДНЗ (ЗДО) може проявлятися як тиск: психологічний, фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

 

Хто провокує булінг в дитсадку?

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

 педагог або помічник вихователя:

– зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі

 – ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки

 – глузує із зовнішнього вигляду дитини

 – образливо висловлюється про дитину чи її батьків

– проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини батьки або члени сім’ї:

– б'ють та ображають дитину вдома

– принижують дитину у присутності інших дітей

 – проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини

– ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

 

Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

 вдома:

– не хоче одягатися вранці

 – шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка

 – просить батьків забрати її із дитячого садка раніше

– плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт

– не контактує з однолітками у дворі

– грає наодинці в парку


 

 в дитячому садку:

 – не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо

 – усамітнюється при будь-якій нагоді

 – часто губить свої іграшки або речі

– бруднить чи псує одяг

 – грає поламаними іграшками

– відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі

– не має друзів у групі.

 

ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР

  • Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки; МАЄШ ПИТАННЯ? – Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.

  • Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого наступає відповідальність.

  • Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.

  • Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння! Доки дитині не виповнилось 18 років, відповідальність за її вчинки несуть батьки.

 

Якщо ваша дитина порушує права іншої дитини, вчиняючи над нею насильство (булінг), батьки можуть бути притягнуті до адміністративної, кримінальної або цивільної відповідальності.

 

ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ  

  • Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину;

  • Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти;

  • Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації;

  • Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання;

  • Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.

  • У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні закладу не вдається – повідомте поліцію! Захистіть свою дитину від цькування!

 

ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ БУЛІНГУ

  • Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати;

  • Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонувати дітям самостійно вирішити конфлікт;

  • Пояснити, які саме дії Ви вважаєте булінгом і чому їх варто припинити;

  • Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей;

  • Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

 

Пам’ятайте, що ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!